Патріарх Святослав: УКУ повинен збирати найкращі сили

На зустрічі з патріархом Святославом були присутні студенти Києво-Могилянської академії, студенти Українського католицького університету, що в той час перебували в Києві, представники інших столичних ВИШів та громадськості. Спілкування зі студентами, журналістами та всіма зацікавленими, хто прийшов на зустріч з патріархом, відбувалась на тему „Вічно молода і сучасна Церква”.

Часто в сучасному світі, особливо в України, вживається слово «церкви», яке мовиться в множині. Що, як відзначив глава УГКЦ, з богословської точки зору є – нонсенсом. Це є така парадигма, яка б не мала існувати, адже згідно з богослов’я апостола Павла Церква – це є тіло Христове і вона єдина. Церква це продовження в просторі й часі таїнства воплочення Божою і людської природи в тілі Ісуса Христа. Таким чином, разом в собі поєдналося вічне і дочасне. Отже в своєму надприродному вимірі існує тільки одна Церква, яка в своєму людському елементі, протягом віків, фрагментувалась.

Але від початку своїх розділів церква завжди шукала шляхів до свого поєднання, підкреслив Святослав (Шевчук). Отже в церкві поєднується вічне і тимчасове, поєднується єдність й множинність. І в такий саме спосіб поєднується древність і молодість.

Слід відзначити, що й сама Українська греко-католицька церква є молодою. Середній вік священнослужителів УГКЦ складає 35 років. І як відзначив Верховний архієпископ, наша церква молода, бо після довгих років нищення й переслідування – воскресла. УГКЦ засвідчує всьому світові, що Церкву неможливо знищити. Можна знищити її ієрархів, можна знищити її людську частину, але Божественного елементу в церкві не можна знищити, й тому вона буде постійно відновлятися.

Торкаючись теми вітчизняної освіти й науки, було підкреслено, що важливо щоб українська наука лишалася саме наукою. Чесною, глибокою, фаховою. Боронь Боже тій науці перерости в ідеологію – підкреслив патріарх. Якщо українська наука стане ґрунтом для ідеології, вона пропаде. Адже буде інструментом для тої системи, яка шукає оправдання власної ідеології та дій. Це те, що сталося свого часу з радянською наукою , коли наука стає псевдонаукою (як то «генетика» Лисенка).

Блаженніший Святослав зазначив, що ми зараз потребуємо в Україні здорової, справді глибокої, справжньої науки. Особливо це стосується української історії, яка, нажаль, й досі живе в полоні стереотипів, й має дуже мало спільного зі справжньою історичною наукою. Більше того, коли наші історики починають справді показувати історичну правду, то з ідеологічних причин її замовчують. В кращому випадку про неї не говорять, в гіршому – закривають. Тому я насправді сподіваюсь, що наша наука буде дійсно настільки сильною і сміливою, щоб не дала з себе зробити служницю нічиїх ідеологічних інтересів – резюмував глава УГКЦ.

Говорячи про Український Католицький Університет, патріарх підкреслив, що зараз університет дуже гарно розбудовується, й, очевидно, потребує й подальшої підтримки. Це є потужний інтелектуальний центр, який би міг задавати тон у вищій освіті в Україні. І не випадково, що між такими двома лідерами в розвитку вітчизняної освіти як Києво-Могилянська Академія та УКУ розвиваються дружні й побратимські стосунки.

УКУ – це не тільки кузня кадрів, яких потребує церква й українське суспільство, але й мозковий науковий центр в якому будуть збиратися найкращі сили, які в нас є по цілому світі – сказав Святослав (Шевчук). - Коли патріарх Йосип (Сліпий) засновував УКУ в Римі, гаслом закладу було «любов до знання й науки збирає в розсіяні сущих». Тому й зараз ми можемо говорити про УКУ, як про важливу патріаршу структуру. Блаженніший повідомив, що він є Великим Канцлером Українського Католицького Університету, й тому докладе всіх зусиль, щоб ця інституція впевнено розвивалась.

Що стосується навчання в Університеті, то хоча в УКУ й практикується оплата за навчання, проте ми всіляко намагаємось підтримувати обдарованих студентів – поділився патріарх. Згідно засад і принципів університету, одною з них є загальнодоступність навчання. Тому, за результатами сесій найкращі студенти звільняються від оплати, або вона суттєво зменшується.

Слід відмітити, що незалежно від конфесійної чи релігійної приналежності, в УКУ мають змогу навчатися як громадяни України, так й іноземці.

Павло Берест

Студент ДМПЕН